Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слобожанин

Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОЖАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОЖАНИН"
Бабойка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Зе́мно нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки. ЗЮЗО. І. 122.
Осміх, -ху, м. = усміх. Її очі сміялись, а на губах перебігав осміх. Левиц. Пов. 73.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Пообчищатися, -щаємося, -єтеся, гл. Обчиститься, очиститься (о многихъ).
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша. Грин. І. 163.
Скепка, -ки, ж. = скіпка.
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе. Єв. Мр. V. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОБОЖАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.