Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію).
2) Членъ комитета, бюро, правленія.
Єхи́дно нар. Ехидно. Єхидно усміхаючись.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Зателіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Закачать, заболтать.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. У о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити.
Синевод, -да, м. пт. Зимородокъ.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
