Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слобожанин

Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах. Стор. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОЖАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОЖАНИН"
Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Зди́во, -ва, с. = диво. Вх. Лем. 419.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Латво нар. Легко, безъ затрудненій. Латвіше брати, ніж повертати. Ном. № 10624.
Невдачний, -а, -е. = невдалий. Напечу хліба — невдашний, наварю борщу — несмашний. ХС. III. 37.
Одіг.. Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще Cм. отъ відігнати до відігратися.
Перелік, -ку, м. 1) Перечень. 2) Отчетъ. Чоловік хотів узяти перелік од слуг своїх. Єв. Мт. XVIII. 23.
Подув, -ву, м. = подмух. Желех.
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОБОЖАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.