Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глипання

Глипання, -ня, с. = лупання.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИПАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИПАННЯ"
Безбожницьтво, -ва, с. = безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю. К. МБ. ХІІ. 277.
Гусь I, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на́. Вх. Уг. 234.
Залепета́тися, -чу́ся, -чешся, гл. = залепетати. Тільки губонька залепечеться... твоє горе настане (о неговорящемъ еще ребенкѣ). Рудан. І. 22.
Каблучка, -ки, ж. Ум. отъ каблука. 1) Кольцо вообще какое-бы то ни было — металлическое или изъ иного матеріала. 2) Кольцо, перстень. Подарував золоту каблучку. Грин. III. 69. Од'їзжаючи приказував Онилці, надіваючи на палець каблучку. Г. Барв. 204. Не гарбузом тут пахне, коли сама дала війтенкові каблучки. К. ЧР. 297, 298. 3) Сплетенное изъ дерева кольцо, которымъ прикрѣпляются ворота къ столбу въ глухомъ концѣ, а также то, которымъ запираются ворота на другомъ концѣ путемъ набрасыванія каблучки на столбъ и на ворота. Чуб. VII. 392. Коли ходиш у ворота, — накидай каблучку. Мил. 81. 4) Сплетенное изъ дерева или изъ сыромятной кожи, иногда желѣзное кольцо, которымъ ярмо прикрѣпляется къ дышлу. Чуб. VII. 405, 406. Мнж. 121. Чудч. Чп. 250. 5) Такое же кольцо, охватывающее средину війя въ томъ мѣстѣ, гдѣ війя раскалывается на двѣ части. Рудч. Чп. 250. 6) Въ повозкѣ: кольцо, связывающее підтоки съ підгерстю. Рудч. Чп. 249.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны. Павлогр. у.
Обрік, -року, м. 1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Конст. у. Обреклись оброком нищити краї турецькі. К. МБ. III. 247. Святому Юру обрік себе оброком. 2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку. Чуб. V. 654.
Припивати, -ва́ю, -єш, гл.до ко́го. При потчиваніи напиткомъ угощающій подносить чарку угощаемому, но, по просьбѣ послѣдняго, долженъ сперва выпить самъ (часто въ этомъ случаѣ отпивается только немного изъ рюмки), — это и называется приливати. Дружки співають, — я частую і від усякого прип'ю. Алв. 23. До ляха медом і оковитою горілкою припиває. АД. II. 114.
Пустопашний, -а, -е. . — худо́ба Скотъ, не употребляющійся въ работу. Вх. Зн. 58.
Тако нар. 1) = так. 2) Яко-тако. Кое-какъ.
Хлоп'я, -яти, с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. Ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко. Пасе ягнята мале хлоп'яточко в стерні. Шевч. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИПАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.