Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

глибочиня

Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИБОЧИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГЛИБОЧИНЯ"
Віджати I Cм. віджимати.
Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. ІІІ. 473.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Зачорни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зачернить.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь. Котл. Ен. III. 16.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГЛИБОЧИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.