Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла.
Напрямля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напрямитися, -млю́ся, -мишся, гл. Направляться, направиться. Вийшли дівчата з Очкурового двору і напрямилися до батюшки. Очі напрямились на його.
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Пантрити, -рю, -риш, гл. = пантрувати.
Перепанувати, -ну́ю, -єш, гл. Окончить господствовать, властвовать.
Підзамча, -ча, с. Мѣстность передъ замкомъ.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Прорізувати, -зую, -єш, сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
