Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Вудвудя, -дяти, с. Птенецъ-удодъ. Як вудвудята в вишневім садку, так та худібка при оборонці.
Гарматня, -ні, ж. Арсеналъ.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Голос дзвінкий. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Поший мені, мати, лляную сорочку.
Опрічний, -а, -е. Особенный, отдѣльный. Пей чоловік якийсь опрічний од людей. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Опрічна хата.
Пригортати, -та́ю, -єш, сов. в. пригорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Прижимать, прижать (къ сердцу), приласкать. Пригорнути до серденька та й поцілувати. Ой хто ж мене молодую на чужині пригорне?
2) Приваливать, привалить (сыпучимъ тѣломъ), пригресть сыпучее тѣло (землю, снѣгъ) и засыпать имъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула.
Топцювання, -ня, с.
1) Топтаніе.
2) Ухаживаніе.
Червонобокий, -а, -е. Краснобокій. Вийняв здорову дулю червонобоку.... і подає дівчині.
