Вирло, -ла, с.
1) Дышло коннаго привода.
2) Длинный рычагъ, которымъ поворачиваютъ вѣтряныя мельницы.
3) Ямка? Комін і грубка — се були чорт вирла в печищі.
4) мн. ви́рла. Глаза на выкатѣ.
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Зда́ча, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Кив-морг на його!
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око.
Письмачка, -ки, ж.
1) Грамотная женщина.
2) Плохая писательница.
Пригрів, -ву, м. Мѣсто, обогрѣваемое солнцемъ; солнцепекъ. Чабан на соняшному пригріві... спить.
Спиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. спитися, зіп'юся, зіп'єшся, гл. Спиваться, спиться. Чи ти, мужу, спився, чи ти скрутився.
