Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуць

Гуць Cм. Гуц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦЬ"
Бованіти, -нію, -єш, гл. Виднѣться вдали. На небі чистому ген хмара бованіє. Греб. 367.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене. Н. Вол. у.
Отрунок, -нку, м. Желудокъ. Харьк.
Плетіння, -ня, с. 1) Плетеніе. 2) Вязаніе.
Повколювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.
Позневажати, -жа́ю, -єш, гл. То-же, что и зневажити, но многихъ.
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять. Стор. II. 141.
Промикати, -каю, -єш, гл. Продернуть, протянуть сквозь что. Шух. І. 238.
Стовбула нар. Стремглавъ, внизъ головой. О. 1862. І. 67. V. 90. Зацідив по уху переднього, той аж стовбула став. Мир. ХРВ. 94. Стовбула перекидатись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.