Віднести Cм. відносити.
Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє.
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ.
Двана́дцять, -тьо́х, чис. Двѣнадцать. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. У мене єсть кінь з дванадцятьма головами. І настановив дванадцятьох, щоб були з ним і щоб посилати їх проповідувати.
Прилизувати, -зую, -єш, сов. в. прилизати, -жу, -жеш, гл.
1) Прилизывать, прилизать языкомъ.
2) Причесывать, причесать.
Ранґовий, -а, -е. = ранговий.
Рило, -ла, с.
1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом.
2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл.
1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком.
2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Роздирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роздерти, -деру, -реш, гл.
1) Разрывать, разорвать, раздирать, разодрать. Розідрав сорочку.
2) Растерзывать, растерзать. Чорти роздерли батька. Хорти.... роздеруть.
Субітник, -ка, м.
1) Наказываемый по субботамъ.
2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник.
