Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима.
Вихитуватися, -туюся, -єшся, гл. Покачиваться. Замість щоб робити, вона на гойдальці вихитується.
Віддаровуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. віддаруватися, -руюся, -єшся, гл. Отдариваться, отдариться.
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл.
1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Утоплений сам зринув.
2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув.
Кателичка, -ки, ж. Католичка. Ти думаєш, що я мав би кателичку за жінку?
На́зирком нар. Слѣдомъ, не выпуская изъ виду. Пішов, а я за ним назирком: до яких се знакомих людей він ходить.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola.
Отам нар. = оттам. А батько де? — Отам і там.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать.
