Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гутіння

Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТІННЯ"
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Ганде нар. Тамъ. Вх. Лем. 402.
Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Ґруляник, -ка, м. = Бандурчаник. Вх. Лем. 408.
Кармазинка, -ки, ж. Родъ яблокъ съ темнокрасною кожею. Харьк. г.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Рудч. Ск. І. 90. Білі ніженьки мороз поморозить. Чуб. V. 84.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Мнж. 96. Шасть, що Бог дасть. Ном. № 4278. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. Ном. № 10378. І веселенька шасть у хату. Шевч. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Мнж. 138. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть. Мнж. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.