Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотати

Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Висажувати, -жую, -єш, гл. = висаджувати.
Відьмити, -млю, -миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Левиц. ПЙО. I. 375.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ. Желех.
Кам'янистий, -а, -е. = каменистий. Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами. К. Псалт. 150. Там гори... кам'янисті. Грин. III. 482.
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. І. Світ. 7.  
Омоскалювати, -люю, -єш, сов. в. омоскалити, -лю, -лиш, гл. = обмоскалювати, обмоскалити. Омоскалений писарь. Левиц. І. 300.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Шух. I. 252. Вх. Зн. 61. Вас. 160. Та купимо сідельце з попругою. Грин. III. 320. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. АД. II. 44. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. Чуб. VII. 418. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. Шух. І. 161, 162. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. Шух. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Рудч. Чп. 255. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Левиц. ПЙО. І. 500. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Мир. ХРВ. 182. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. АД. II. 71. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.).
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Угоден, -дна, -не, уго́дливий, -а, -е. = угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Ном. № 12129. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Ном. № 10485. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло. Мнж. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.