Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотати

Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Зузити Cм. зужувати.
Інституція, -ції, ж. Учрежденіе. Вірують у правду нової інституції і вбачають у мирових посередниках правдивих судей. О. 1861. XI. 106.
Мокри́нець, -нця, м. Раст. = Мокравник. Вх. Пч. І. 13.
Пересісти Cм. пересідати.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.  
Роскошіти, -шію, -єш, гл. Дѣлаться роскошнѣе. Коси у їх роскошіють. Г. Барв. 293.
Слугувати, -гую, -єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. І. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у.
Улітку нар. = уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.