Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотати

Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.
Варварський, -а, -е. Варварскій. К. Краш. 30.
Гамула, -ли, ж. 1) Каша изъ яблокъ съ медомъ. Борз. у. 2) Полужидкая масса, клокочущая въ сопкахъ. Черном. 3) Неудавшееся жидкое кушанье, сдѣланное слишкомъ густымъ, подобнымъ киселю, напр. о борщѣ, о галушках. Переясл. у.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Кремениця, -ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. І. 22.
Поковзати, -заю, -єш, гл. Сдѣлать гладкимъ, скользя по чему.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.