Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотати

Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТАТИ"
Запашни́й, -а́, -е Душистый, пахучій, ароматный. Запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487.
Запі́лок, -по́лку, м. ? МУЕ. III. 119, 123, 124. Молода стоїть у заполку, ждучи, поки увійде молодий. МУЕ. III. 96.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське! Шевч. 318.
Перебоятися, -бою́ся, -ї́шся, гл. 1) Долго пробыть въ страхѣ. 2) Перестать бояться.
Подостачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Роскудлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роскудлатися, -лаюся, -єшся, гл. О волосахъ: взъерошиваться, взъерошиться, растрепаться.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.