Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гутір

Гу́тір, -торі, ж. Разговоръ, бесѣда. Мкр. Н. 8. Всяку гутір піддобряла, мов медком, словами. Мкр. Н. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТІР"
Бохон, -на, бохунець, -нця, м. и пр. = бухан, буханець. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Курдупель, -пля, м. Карликъ. Желех.
Масля́р, -ра, м. Продавець масла.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Підспіль нар. = суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Приглянутися Cм. приглядатися.
Роспукнути Cм. роспукати.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.