Баглаї, -їв, м. мн. Лѣнь. Употребл. въ выраж.: баглаї напали — лѣнь одолѣла. То же: баглаї вкинулись. Баглаї вкинулись, та й робити не хочеться. баглаї бити. Быть празднымъ, ничего не дѣлать, бить баклуши.
Друка́рня, -ні, ж. Типографія. Позбірав, що було у мене писаного по нашому... одніс у друкарню, — от вам і книжка. Ось нехай лиха Господь нам допоможе зложити докупи обидва береги Дніпрові, тогді ми позаводимо усюди правнії суди, школи, академії, друкарні, — піднімемо Вкраїну вгору. А при школах споружалися друкарні, щоб і книжками свою віру боронити, а унію і католицтво зневажати.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Канапа, -пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Ум. канапка.
Крижувати, -жую, -єш, гл.
1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують.
2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель.
Опецьок, -цька, м. = оклецьок 2.
Прілий, -а, -е. Прѣлый. Пріле сіно.
Сіряк, -ка, м.
1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики.
2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Ум. сірячо́к.
