Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотливий

Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВИЙ"
Безтолочний, а О землѣ: не бывающій подъ паромъ, не идущій въ толоку. Черниг.
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Захлюпостаты, -таю, -ешь, гл. = захлюпотаты. Стали брести, а коні в воді як захлюпостали. ЗОЮР. І. 301.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Св. Л. 133. Пан Кулінський почав на Масю насватуватись. Св. Л. 275.
Невістульки, -ків, ж. мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 20. Вх. Зн. 41. Cм. невістка 2.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.