Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусаковий

Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак 1. Гусакове пір'я.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАКОВИЙ"
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Виклеїти Cм. виклеювати.
Висмолити Cм. висмолювати.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Чуб. VII. 575. Cм. ґринджоли.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Покаламутити, -чу, -тиш, гл. Помутить.
Поляшитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиться.
Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею? Мил. 37.
Стуманіти, -нію, -єш, гл. = стуманитися. 2) Одурѣть, оторопѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.