Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуч!

Гуч! меж. которымъ гонятъ гусей = Гиля. Вх. Ут. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧ!"
Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Відволокти Cм. відволікати.
Заже́рливість, -вости и пр = зажирливість и пр.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Румса, -си, об. = рюмса.
Трухцем нар. Рысцой. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.