Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуррикан

Гуррика́н, -ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XІ. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРРИКАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРРИКАН"
Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.
Короткість, -кости, ж. Краткость. Короткость часу. Желех.
Люше́нний, -а, -е. Имѣющій люшню.
Переднювати, -нюю, -єш, гл. Пробыть, провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати. Ном. № 10916.
Підхвістя, -тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ. Гол. Од. 13.
Стіглувати, глую, -єш, гл. О стадѣ скота: останавливаться для отдыха. Стіглували там колись свині. Славяносерб. у. Cм. тирлувати.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Тріпання, -ня, с. 1) Дерганіе. Шейк. 2) Битье, наказаніе розгами. Шейк. 3) Выколачиваніе, вытряхиваніе. Шейк. 4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРРИКАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.