Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурба

Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Боско, -ка, м. Собака съ бѣлыми ногами (до колѣнъ). Боско через увесь вік босий бігає. Ном. № 11231.
Гноївня, -ні, ж. Мѣсто для складыванія навоза, навозная куча. На що тут сиплеш сміття? Хиба нема гноївні? Прил. у.
Доси́пувати, -пую, -єш, гл. = I. досипа́ти.  
Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Жаба́рь, -ря́, м. Лужа или болото, гдѣ водится много лягушекъ.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Наволо́ком нар. сі́яти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. СХО. XIII (2), 196. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Харьк. у.
Пріч нар. = геть. Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч. Грин. III. 362.
Стогодній, -я, -є. Столѣтній. Згорбивсь, згнітивсь, мов дід стогодній. О. 1862. IV. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.