Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурба

Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Зап'ясти́, -ся. Cм. запинати, -ся.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Зістава́тися, -таюся, -є́шся, сов. в. зістатися, -тануся, -нешся, гл. Оставаться, остаться. Все мине, а гріх зостане́. Ном. № 103. зістатися од кого. Отставать, отстать отъ кого.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать.
Омити Cм. омивати.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Потятко, -ка, с. Ум. отъ потя.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.