Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурба

Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРБА"
Бесурмлянський, -а, -е. = бусурманський. КС. 1882. ѴІІІ. 275.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). Чуб. І. 160. 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду. Чуб. V. 781.
Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. МВ. (О. 1862. ІІІ. 56). Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Н. Вол. у. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Котл. Ен. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. Сим. 203. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Лебедин. у. Грошей бо нема, не добувся. Кв. З пальця меду не добудешся. Ном. Добувся, як швед під Полтавою. Ном. № 1796.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405. На присівок дав му півдесятини. Камен. у. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Старцівна, -ни, ж. Дочь нищаго.
Ферфела, -ли, ж. Мятель. Фр. (Желех.).
Ходник, -ка, м. 1) Ходъ. У овечих воріт є купальня з п'ятьма ходниками. Єв. І. V. 2. 2) Родъ ковра. Kolb. І. 69.
Шовчина, -ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. Н. 65. Ум. шовчи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.