Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркнути

Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Левиц. І. 54. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом. Левиц. Пов. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКНУТИ"
Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Виплисти Cм. випливати.
Ганебний, -а, -е. Позорный, безчестный, постыдный.
За́мковище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був... Він їден собі там жив... на замковищі. Драг. 80. По замковищі бузина поросла. Драг. 81.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Ладен, -дна, -не Готовъ. Я й Богом ладен побожитись, що цього не пам'ятаю. Грин. II. 178. О, та ти ладен лежати, нічого не роблячи. Лебед. у. Ладен не знати що дати, аби мені не робити оцього. Черк. у. я вже тепер ладен. Я ужъ наѣлся, ужъ не голоденъ. Желех.
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Сплавачка, -ки, ж. Сплавленіе, перевезеніе по водѣ сплавомъ. Шух. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.