Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркнути

Гу́ркнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гуркати. 1) Стукнуть, грохнуть. Ганна гуркнула дверми, аж вікна задзвеніли. Левиц. І. 54. Cм. Грюкнути. 2) Крикнуть басомъ. Чого ти кричиш на мене? — гуркнув він басом. Левиц. Пов. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКНУТИ"
Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Перевабити Cм. переваблювати.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Телячки, -чок, -чків? Молочные зубы. Шейк.. Cм. телячі зуби.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.