Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Дзе́ня, -ні, ж. Все, что звенитъ, преимущественно деньги, (дѣтск. слово).
Зурочення, -ня, с. Сглазъ.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить.
Комірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коме́ра. Відчиняй, пане, комірку, давай гребцям горілку.
2) Cм. бердо и блят.
Непричкома, нар. Точно, будто, сказать-бы. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою.
Побіліти, -лію, -єш, гл. 1) Побѣлить. Побілила около. 2) Поблѣднѣть. Побілів як стіна, як полотно, як хустка, як смерть, як Пилат. побілів як вільхо́ва довбня. Покраснѣлъ.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Постегать.
2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись.
Сумирний, -а, -е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно.
