Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцати

Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦАТИ"
Вербунка, -ки, ж. Вербовка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки. Ном. № 12511.
Винагородити Cм. винагороджувати.
Віддача, -чі, ж. = відданя 1 и 2. на оддачі (донька) = на відданню. Чуб. IV. 63.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода. Вас. 187.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв. Котл. Ен. VI. 52.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Поперестигати, -гаємо, -єте, гл. Переспѣть (во множествѣ).
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.