Відіймати, -маю, -єш, сов. в. відійняти, -йму, -меш, гл. Отнимать, отнять. Грин. ІІІ. 519. Воли випрягає, пугу одіймає. Чуб. V. 279. Що малий пан вліпить, то і великий не відойме. Ном. № 1277.

Голоден, -дна, -не = Голодний.

Гугня́віти, -вію, -єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.

Захмарюватися, -рююся, -єшся с. в. захмаритися, -рюся, -ришся,, гл. Покрываться, покрыться тучами. На двори захмарылося. Сонечко мое ясненьке!... тепер ти захмарилось. Г. Барв. 386. Захмарилось обличчя Грицькове. Г. Барв. 153.

Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.

Крутель, -лю, м. Скрученная изъ соломы веревка. Пошов до святих просити соломи, щоб скрутити крутеля і по йому спуститись (з неба) на землю. Чуб. II. 337.

Начиння, -ня, с. 1) Сосудъ, посуда. І не зглянулась: мила по обіді начиння, коли цеє трапилось. 2) Инструментъ, орудіе. 3) Часть ткацкаго станка. (Cм. верстат). Состоитъ изъ двухъ длинныхъ и узкихъ деревянныхъ пластинокъ, расположенныхъ параллельно одна надъ другой и называемыхъ шо́хти (а) (галицкое: шо́фти, ціпки); шо́хти соединены нитянымъ рукаво́м (б). Въ константиноградскомъ уѣздѣ нити рукава называются ничениці, каждая ни́чениця состоитъ изъ двухъ равныхъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца; рукавъ дѣлится на части, называемыя ґанками (в), а въ каждомъ ґанку по 15 ни́чениць. (Въ Галиціи рукав называется ни́чениця, ни́чельниця; нити его состоять каждая изъ трехъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца: верхняя коник, нижняя кобилка и средняя (малая) очко). Сквозь ни́чениці проходятъ нити основи. начиння подвѣшено къ одной изъ же́рток (г): на же́ртці на веревочкахъ, два блока — жабки (д) (гал. карпульці, скраклі), черезъ коліщата которыхъ ходять мотузи (е), а на нихъ уже висить начиння. Въ константиноградскомъ у. отъ нижней шохти идутъ два мо́тузи (ж), къ которымъ привязана цилиндрическая деревянная палка — байцарка (з) (иначе барцьо́шка), отъ средины которой идетъ внизъ мотуз (и) до підніжка (і). начи́ннів въ станкѣ должно быть не менѣе четырехъ (гал.: чотирі стіни). Конст. у. Полт. г. Б. Гринч. — МУЕ. III. 18. — Шух. І. 255, 256. — Особое начиння имѣется и въ кросонках — небольшомъ станкѣ для тканья ситъ. Вас. 152.

Первачок, -чка, м. Ум. отъ первак.

Спосудитися, -джуся, -дишся, гл. Одолжить, занять. Така погана сусіда, вже у її нічого не спосудишся.

Тямовитий, -а, -е. Понятливый. Він тямить силу у письмі, у лічбі; нема що казать — хлопець гарний, тямовитий. Оце у ярмарку купив йому чотирі книзі, папіра і три пір'ї. Васильк. у.