Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцати

Гу́цати, -цаю, -єш, гл. Подкидывать на рукахъ дитя. Ном. № 9259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦАТИ"
Гаспедюка, -ки, об. ув. отъ гаспед.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Економи́чний, -а, -е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = окономичний.
Муркоті́ти Cм. муркотати.
Намурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Настроить (о камен, постройкахъ).
Пробант, -та, м. Опытный человѣкъ. Вх. Лем. 457.
Репетування, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.