Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл.
1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку.
2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала.
Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім.
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл.
1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче!
3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте.
3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш.
Поштарь, -ря́, м.
1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши.
2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів.
Тащити, -щу, -щиш, гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались.
Хапком нар. Наскоро, на скорую руку, поспѣшно. Так хапком зробив куріня, та й не до ладу. Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути.
