Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивни́ця кому́. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо.
Звір Ii, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, — нехай мене звір іззість. 2) Волкъ. Ум. зві́рик, звіро́к. Звірок утішний білка. Ув. звірю́ка, звіря́ка.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Крадіжка, -ки, ж. = крадіж. Лиха нахідка гірша від крадіжки.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки.
Позбуджатися, -джаємося, -єтеся и позбуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Проснуться (о многихъ). Позбуждалися, поставали.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница.
Применчати, -ча́ю, -єш, сов. в. применчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = применшати, применшити.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату.
2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Хліборобка, -ки, ж. Женщина, занимающаяся хлѣбопашествомъ.
