Досми́катися, -каюся, -єшся, гл. Додергаться.
Запря́сти Cм. запрядати.
Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду.
Опанчина, -ни, ж. Епанча, плохая епанча. Опанчина рогожовая, поясина хмельовая.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Присок, -ску, м. Горячая зола съ огнемъ. Прогріб присок в огнищі. присок зсипати на ко́го. Задѣть, разсердить кого. Це на його як приску зсипав.
Сиричина, -ни, ж. = сириця.
Стояти, стою́, -їш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мороз не велик, та стоять не велить.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. По тім боці на толоці, там цигане стояли.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть.
8) — над гробом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу.
Тисяцький, -а, -е. Тысяцкій. Січовики збивали народ докупи і наставляли сотників і тисяцьких.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
