Виспінути, -спіну, -неш, гл. = ви́спіти 2. Кажу йому: не виспінеш туди. Так ні, таки пробі: виспіну ще! та й сидить, базікає, — ну й загаявся.
Ві́рний, -а, -е. Вѣрный, преданный. Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная. Ночує ніченьку з вірною дружиною. Без вірного друга великая туга. Прошу тебе, милий, вірними словами. 2) Истинный, дѣйствительный. 3) Правовѣрный. Прохало два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного. Ум. Вірне́нький, вірне́сенький.
Гайовий 2, -вого, м. Лѣсной сторожъ.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець.
Зрадливий, -а, -е. Измѣнчивый, склонный къ измѣнамъ. Моє серце зрадливсє звичаю не знає. Ой хортуно зрадливая, що ж ти виробляєш? Дала серцю зазнатися, з милим розлучаєш.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Пахолок 1, -лка, м.
1) Мальчикъ, мальчуганъ; парень. Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано до школи оддано.
2) Слуга.
Повихрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Выкреститься (о многихъ). У нас уже багато жидів повихрещувалося.
Тупій, -пія, м.
1) Спинка, тупая сторона ножа.
2) = тупиця.
Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный.Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
