Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурт 1

Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. Стор. II. 8. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. Шевч. 613. У гурті, то й смерть не страшна. Ном. № 10721. У гурті каша їсться. Ном. № 10731. Просимо до гурту. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57). 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. Ком. Р. І. 50. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Рудч. Ск. І. 22. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 96). Ходім же до гурту. Стор. II. 21. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. МВ. ІІ. 132. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. Ком. Р. І. 49. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Сумск. у. Ум. Гурто́к. Ном. № 10733.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТ 1"
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Липни́к, -ка, м. 1) и 2) = липняк 1 и 2. 3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. Вх. Пч. I. 7. 4) Раст. a) Silene vissora. Kolb. I. 202. б) Galium aparine. Вх. Лем. 432.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56). До ляса мов ляхи метнулись. Котл. Ен. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати. МВ. І. 134.
Надари́ти Cм. надаряти.
Надтіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надтекти́, -течу́, -че́ш, гл. Утекать, утечь немного. Надтекло з. повної бочки трохи горілки.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Провартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Хворостняк, -ка, м. = хмиз. Як докопаю, хворостняком затрушу. Мнж. 2.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.