Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурт 1

Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. Стор. II. 8. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. Шевч. 613. У гурті, то й смерть не страшна. Ном. № 10721. У гурті каша їсться. Ном. № 10731. Просимо до гурту. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57). 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. Ком. Р. І. 50. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Рудч. Ск. І. 22. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 96). Ходім же до гурту. Стор. II. 21. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. МВ. ІІ. 132. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. Ком. Р. І. 49. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Сумск. у. Ум. Гурто́к. Ном. № 10733.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТ 1"
Безлад, -ду, м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Комаха, -хи, ж. 1) Насѣкомое. Вх. Пч. і. 6. 2) Муравей. Ум. комашечка, комашка. Ой летіла комашечка да по сонцю, припадала комашечка ік віконцю. Комашки! комашки! ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ном. № 339.
Коняр, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Осмалити, -ся. Cм. осмалювати, -ся.
Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84. 5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. товстенький, товстесенький.
Харлай, -лая, м. 1) = харпак. О. 1861. XI. Св. 33. 2) Игра въ родѣ чехарды. Харлая скакати. О. 1861. XI. Св. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.