Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуртовий

Гуртови́й, -а́, -е́. 1) Совмѣстный, общій, коллективный. Святилась гуртова робота та чортова з'їжа. Ном. № 10733. 2) Оптовый. Гуртовий продаж. 3) Незаконнорожденный (въ насмѣшку). Чий це хлопець? — Це гуртовий Терешко. Гуртові діти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРТОВИЙ"
Бабусин, -на, -не. Принадлежащій старушкѣ, бабушкѣ. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв.
Гашення, -ня, с. = гасіння. К. XII. 127.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Дряпі́ка, -ки, м. Обдирало, лихоимецъ. Ум. дряпічка. Нептун іздавна був дряпічка. Котл. Ен. І. 10.
Жахли́вість, -вости, ж. Пугливость.
Закаса́ти, -ся. Cм. зака́сувати, -ся.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе. Угор.
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРТОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.