Безногий, -а, -е. 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ.
2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Cм. Дівоснуб.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати.
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Ум. козубець.
Котолуп, -па, м.
1) Кошкодеръ. Хоч і котолуп, та гроші має.
2) Разносчикъ мелкихъ товаровъ изъ м. Рашевки, Гадяцк. у.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара.
Поросквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Снять вѣнокъ, цвѣты съ своей головы (о многихъ).
Травина, -ни, ж. Стебель травы, травинка. Ум. травинка.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами.
