Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило.
Зду́хвина, -ни, ж. и зду́хи, -хів, м. мн. = здуховина. Так здухи й ходять у вола.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба.
Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка.
Посамперед нар. Впереди всѣхъ. Із-за гори, з-за крутої горде військо виступає, посамперед Морозенко сивим конем виграває.
Проріз, -зу, м.
1) Прорѣзъ.
2) Дыра во льду.
Турати, -ра́ю, -єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. Собаки брешуть, а він і не турає. Кошеня й не турає, що собаки брешуть.
