Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуральник

Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРАЛЬНИК"
Важливо нар. 1) Тяжело. 2) Важно.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась. Чуб. V. 289.
Зовухна, -ни, ж. = зовиця. Желех.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива. Камен. у.
Попротив нар. = проти. Ще, каже, попротив себе не вишукав. Федьк.
Спаруватися, -руюся, -єшся, гл. Жениться, выйти замужъ, вступить въ бракъ. На всеїдній у неділю вона спарувалась з сліпим своїм. Шевч.
Трух, -ха, м. Рысь, конская побѣжка. Кінь біжит у трух. Вх. Зн. 71.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Хитання, -ня, с. Шатаніе, качаніе.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати. МВ. ІІ. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.