Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

густість

Гу́стість, -тости, ж. Густота. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТІСТЬ"
Ді́до, -да, м. 1) Дѣдъ. 2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. ІІІ. 24. Ум. Ді́донько.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
Насіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду. Н. п.
Очедирини, -рин, ж. мн. = похрестини. Мил. 27.
Підпомогти Cм. підпомагати.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. І. 303.
Солодко нар. 1) Сладко. 2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. посл. ум. солоденько, селоде́сенько.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. О. 1861. VIII. 19. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві. Шевч. (О. 1862. III. 4).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСТІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.