Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотливець

Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВЕЦЬ"
Буняк, -ка, м. = джміль. Желех.
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Галун, -ну, м. Квасцы. Нате і мій галун до церкви. Ном. № 6434. Ум. галунець, галунчик. Аф. 354.
Дя́кування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Коптити, -пчу, -тиш, гл. Копить деньги, скряжничая. Гроші все збіра, коптить. Зміев. у.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь. Рудч. Ск. І. 6.
Оповістник, -ка, м. Вѣстникъ, возвѣститель.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться. Александр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТЛИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.