Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотливець

Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВЕЦЬ"
Безталанник, -ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
Вибій, -бою, м. 1) Ухабъ. Кіевск. у. Cм. вибоїна. 2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Ми́мря, -рі, об. = мимрій.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл.коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Желех. Осаднений кінь. Вх. Зн. 44.
Повідступати, -паю, -єш, гл. То-же, что и відступити, но во множествѣ.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ. К. Гр. Кв. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТЛИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.