Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гургуц

Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже. Ном. № 13663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРГУЦ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРГУЦ"
Бавний, -а, -е. 1) Требующій много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Копривник и копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Налюдни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заселить, наполнить народомъ.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич. К. ЧР. 313.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Тростяний, -а, -е. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац. Чуб. II. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРГУЦ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.