Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гургуц

Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже. Ном. № 13663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРГУЦ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРГУЦ"
Брак, -ку, м. 1) Бракъ, негодное. Сам брак ми ( = мі) лишили. Фр. Пр. 116. 2) Недостатокъ, неимѣніе. Купив би всього, та брак грошей.
Вилискуватися, -куюся, -єшся, гл. Лосниться, блестѣть. Вус чорний аж вилискується. Стор. II. 11.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
На-по́хопі, нар. = на-похваті. Стояв на-похопі заступ, а він його застукав. Н. Вол. у.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла. МВ. ІІ. 180.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ. Чуб. II. 635.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРГУЦ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.