Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурмом

Гу́рмом, нар. Толпой, гурьбой. А ззаду йшли під бунчуком червоним татари гурмом. К. МБ. XI. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРМОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРМОМ"
Гряни́чка, -ки, ж. Ум. отъ гряни́ця.
Ґорґоля́стий, -а, -е. Суковатый. Вх. Лем. 408.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Вас. 206. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. Н. п. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. Левиц. І. 93. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Харьк. у. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку. Гол. I. 172.
Моцьо́, -ця́, с. Дѣтск. = моня. Вх. Лем. 436.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный. Ном. № 10497.
Позбірати, -ра́ю, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Шатнувся миттю сам із хати своїх троянців позбірати. Котл. Ен. І. 30. Ой роспустив вівці, та не позбіраю. Мет. 108.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Прожирь, -рі, ж. соб. Обжоры. Ненаситна прожирь. Мир. ХРВ. 9.  
Проломити, -млю́, -миш, гл. Проломить. Кругом хату обступили, самі двері проломили. Чуб. V. 968.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРМОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.