Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусарь

Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАРЬ"
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Зала́годити Cм. залагоджувати.
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Понабірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и набірати, но во множествѣ. ЗОЮР. І. 291. Вони понабірали за пазуху піску. Рудч. Ск. II. 68.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився. Рудч. Ск. І. 112.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче. Грин. III. 511.
Татеньків, -кова, -ве Отцовскій.
Шухляда, -ди, ж. 1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ. 3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.