Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Збли́зька́ нар. 1) Вблизи. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. 2) Изнедалека. Ой прилітає сім пар голубів зблизька.
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже.
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Чортопхайка, -ки, ж. Родъ экипажа. Запріг він миттю чортопхайку, черкнув із неба, аж курить. Посадили мене на чортопхайку та одвезли аж у Оренбург.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає.
Шморгати, -гаю, -єш, гл.
1) Дергать. Та все її шморга за намисто.
2) Очищать пеньку отъ кострики при помощи шморгавки.
