Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуц-гуці

Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. Рудч. Ск. І. 12L.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Кордован, -ну, м. 1) Сафьянъ, козловая кожа. 2) Сафьянный сапогъ. Гол. Од. 75, 80. Купив чижми-кордовани. Я ся в чижми та обую. Гол. II. 551.
Поодж.. Cм. повідж..
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. Н. п. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги. Гол. Од. 55.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦ-ГУЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.