Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуц-гуці

Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Випсякувати, -кую, -єш, гл. Выругать какъ пса, сильно выругать.
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Залізя́ний, -а, -е. Желѣзный. Де твоя лопатка залізяка? Екатер. у. ( Залюбовск.). Загадка: Вовчок залізяний, хвіст конопляний (голка). Грин. II. 310.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. Гол. Од. 26, 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники. Гол. III. 382.
Осугуватий, -а, -е. О водѣ: съ маслянистымъ слоемъ сверху. Ту верьовочку як помочить у воді та потерти в руці, то стане (вода) осугувата, значить, масна, бо була (верьовочка) коло мішка з салом. Новомоск. у.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза. Славяносерб. у.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦ-ГУЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.