Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуц-гуці

Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Кв. І. 217. Чи винен той голуб, що сокіл убив? Шевч. 28.
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Кувікати, -каю, -єш, гл. 1) = квікати. Кричала, ґедзалась, качалась, кувікала мов порося. Котл. Ен. V. 60. 2) Кричать (о совѣ). Кед кувік кувікат, умре. Вх. Уг. 248.
Наумір нар. = навмір.
Підмерти, підімремо́, -рете́, гл. Перемереть. Люду підмерло багато.
Присмолити Cм. присмолювати.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦ-ГУЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.