Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуц-гуці

Гуц-гу́ці, гуць-гу́ці!, меж. для выраженія подпрыгиванія. Ном. № 9259 (преимущественно о подбрасываемомъ ребенкѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦ-ГУЦІ"
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить. Аф.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.
Мо́нька, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Олгати, олжу, -жеш, гл. Лгать. Встрѣчено въ народи, думѣ: А будемо ми, брати, перед отцем, перед маткою олгати, так буде нас Господь милосердний і видимо й невидимо карати. АД. І. 119.
Підупалий, -а, -е. Пришедшій въ упадокъ, ослабѣвшій, обѣднѣвшій. Був колись він і здоровий, і заможний, а тепер зовсім підупалий. Підупале господарство.
Попрогонити, -ню, -ниш, гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.
Причепурити, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Пріодѣть, принарядить. Царь і взяв його, — одягли, причепурили. Рудч. Ск. II. 13. 2) Пріукрасить, убрать. Так гарненько причепурила хату.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦ-ГУЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.