Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Ізж.. Cм. зж.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Східний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Восточный. Східній край неба. Дані Висока надивилась на волохів, на турків і позичила в іх трохи східнього смаку.
Улюблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. улюбитися, -блюся, -бишся, гл. Влюбляться, влюбиться. Був собі парубок і влюбився він у дівчину. Ой як влюблявся парень на дві дівки, да вибірав — котора вірнійша буде.