Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гутіти

Гуті́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. Желех; Вх. Зн. 12. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать. Шух. I. 238.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТІТИ"
Вибевкатися, -каюся, -єшся, гл. Выбраться изъ грязи, болота.
Жартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Шутить другъ съ другомъ. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються. Рудч. Ск. II. 157.
Кулеба, -би, ж. Густой переваренный куліш. Мнж. 183.
Леп, -пу, м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато. Харьк. у.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти. Левиц. І.
Обгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. обгребти, -бу, -бе́ш, гл. Огребать, огресть.
Оглядати, -да́ю, -єш, сов. в. огля́діти, -джу, -диш, гл. 1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Мет. 230. Козаків піджидає, козаків оглядає. Макс. 2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Чуб. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 71.
Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
Росторопати, -наю, -єш, гл. Понять.
Сеймовий, -а, -е. Относящійся къ сейму.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.