Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотливочка

Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВОЧКА"
Безсторонний, -а, -е. Безпристрастный, непартійный. Желех.
Виголодатися Cм. виголоджуватися.
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Перекупство, -ва, с. Продажность. Перекупство ледаче. К. Бай. 24.
Помиляти, -ля́ю, -єш, гл. Намыливать еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя помиває, а четверта милом милить, п'ята помиляє. Чуб. V. 395.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Привиклий, -а, -е. Привыкшій.
Удовівна, -ни, ж. Дочь вдовы. Катрусею вдовівна звалась. Шевч. 586.
Хвилинник, -ка, м. = хвилівник. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТЛИВОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.