Тлумачення / значення слова "ГУРЧАТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

гурчати

Гурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Гудѣть, журчать. Де взялися бурі й вітри, — і стучать, і гурчать. Лукаш. 81. Дощ гурчить. МВ. ІІ. 187. 2) Ворковать. На церкві голуб гурче. Гол. IV. 438. 3) Рычать. Іди у ліс, будеш медведьом та й будем гурчати, поки світа. Гн. І. 69. 4) О свиньѣ: имѣть случку. Угор.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАТИ"

Сховати оригінал сторінки

Ваник, -ка, м. Родъ куртки. Екатер. у. ( Залюбовск.).

повністю...

Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.

повністю...

Вищербити, -блю, -биш, гл. Зазубрить, вызубрить, выбить щербину. Вищербила ніж. Зачепила рогачем горщик та й вищербила. Харьк.

повністю...

Двадця́тий, -а, -е., чис. Двадцатый. Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він. і на вечорниці пішов так мати не пуска. Стор. І. 61.

повністю...

Дебелина́, -ни́, ж. Толщина, плотность. Вона дебелини оттака буде. Черниг. у.

повністю...

Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.

повністю...

Ондека, о́ндечка, нар. = онде. Вх. Зн. 44.

повністю...

Петрушка, -ки, ж. 1) Раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2) — собача. Раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110.

повністю...

Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.

повністю...