Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гутисько

Гу́тисько, -ка, гути́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ стекляный заводъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТИСЬКО"
Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Индичка, -ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.  
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis. Вх. Пч. I. 11.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.