Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурготіти

Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. І. 310.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРГОТІТИ"
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Догоди́ти Cм. Догоджати.
Мармази́нка, -ки, ж. Шапка изъ синяго или краснаго сукна, съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Харпачина, -ни, м. = харпак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.