Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусениця

Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Досоли́ти, -ся. Cм. досолювати, -ся.
Забага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = забажатися. Бач, чого забагається. Св. Л. 124.
Захороныти Cм. захороняты .
Крижастий и крижатий, -а, -е. Широкій въ спинѣ, въ плечахъ. Вх. Уг. 247. А крижаста яка (дівка)! Мир. Пов. II. 57.
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький. Мил. 216.
Остаток, -тку, м. = останок 1. Та як вони сміють! — викрикне на остатку. МВ. (О. 1862. III. 53).
Пожмакати, -каю, -єш, гл. Скомкать (во множествѣ).
Синь, -ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати. Ном. № 13205.
Стрига, -ги, об. Низко остриженный. Стрига-мокотига! — такъ дразнятъ дѣти сильно остриженныхъ товарищей. Ном. № 9281. Ум. стрижка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.