Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Війя, війя, с. Дышло у воловьяго воза. Один чумак занедужав, на війє схилився.
Гайочок, -чка, м. Ум. отъ гай.
Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Ум. порошинка.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Хода I, -ди, ж. Въ загадкѣ: свинья. Виса ( = яблуко) висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
