Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусаш

Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАШ"
Глузливий, -а, -е. Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею. Грин. III. 681.
Льо́шка, -ки, ж. Ум. отъ льо́ха.
Набря́ктиCм. набрякати.
Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу. Н. п.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Росхворітися, -ріюся, -єшся, гл. Расхвораться. Вона стогне, наче росхворілась. Мнж. 38.
Соснівка, -ки, ж. Родъ узора въ вышивкѣ. Шух. І. 157, 158.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. І. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.