Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотіти

Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Грин. III. 673. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). Ном. стр. 291, № 47. На горищі шось стука та гуркотить. Мнж. 130. За громом громи гуркотять. Греб. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТІТИ"
Арихме́тика, -ки, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Кон. Ар. 1. Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася. Г. Барв. 403.
Бубухнути, -ну, -неш, гл. = бебехнути.
Загорьо́ваний, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному... Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III, 215.
Замозо́лити, -лю, -лиш, гл. Заработать тяжелымъ трудомъ. Своє замозолене носить людям. Г. Барв. 484.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Протягти, -ся. Cм. протягати, -ся.
Ряжка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Канев. у. Полт. у. Черниг. у.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Стужка, -ки, ж. Ум. отъ стуга.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.