Баба́на, -ни, ж. Старая овца, негодная для случки.
Вимисливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її.
Гикавець, -вця, ж. Заика.
Дово́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. довести́ся, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Приходиться, придтися, случаться, случиться, выпадать на долю (безлично). На довгім віку усього доведеться. Не довелось свині на небо дивиться. Так нам довелося. Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться. Чаруй, чаруй, дівчинонько, коли довелося, — уже твоє біле личко з моїм понялося. Доведеться ледачому всю правду сказати. 2) Слѣдовать (къ полученію). Заплатив два рублі, а ще доводиться йому шість. 3) Доставаться, достаться. А їй довелась запаска гарна. Сама, дівко, не вгадала, кому доведешся. 4) Приходиться, придтися, стоить. Бідна козацька голово! Оттак то завсегда доводиться нам та честь та слава! Збоку дивляться люде, дивуються, що блищить, сияє, а в серце ніхто не загляне. 5) Только несов. в. Приходиться (какимъ либо родственникомъ). А Сомко.... доводиться Юрасеві дядьком.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Комашина, -ни, ж. Одно насѣкомое, одинъ муравей. Cм. комаха. Чоловік проти землі менше, аніж сама менша комашина проти чоловіка здається. Ум. комашинка. Здалеку рій комашинок зразу побачиш, а кожну комашинку нарізно побачиш тільки зблизька.
Понакупляти, -ля́ю, -єш, гл. = понакуповувати. Боже ж, багато всього понакупляли!
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини.
2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Покажи, що слово Боже тебе просвічує.
Тетера, -ри, ж. = тетеря. Летіла тетера, не вчора — тепера; упала в лободу, шукаю не знайду. Ум. тете́рка, тете́ронька, тетерочка, тетірка.
