Вислебезувати, -зую, -єш, гл. 1) Прочесть по складамъ, съ трудомъ. 2) Разсказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись.
Гру́бний 3, -а, -е и гру́бній, -я, -є. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубня печина.
Задни́ти Cм. задинати.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Пирснути, -ну, -неш, гл.
1) Брызнуть. Пирснула мені в вічі погожої води.
2) Выпрыснуть. Так і пирснуло з рук намисто
3) Фыркнуть.
Погонець, -нця, м.
1) = погонич 2. Був в погонцях за Дунаєм.
2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять.
Птруту! меж. Крикъ на ягнятъ у гуцульскихъ пастуховъ.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе.
Стоїтися, стоюся, -їшся, гл. = стоїти. Чого.... стоїться оцей халат? А що стоїться сей жмуток?
