Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурочковий

Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий. Г. Барв. 338.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРОЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРОЧКОВИЙ"
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Вилазити 1, -жу, -зиш, гл. Излазить. Скрізь вилазили. О. 1861. XI. 29.
Вш... Cм. уш....
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Наримарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = налимарювати.
Пригрустити Cм. пригрущати.
Прогорнути Cм. прогортати.
Часопис, -су, м. Газета, періодическое изданіе. Черніговський губернський часопис. Ном. Передмова II.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРОЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.