Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу.
Височезний, височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив.
Жовтя́вий, -а, -е. Желтоватый. Жовтяве якесь полотно.
Каламутити, -мучу, -тиш, гл.
1) Мутить, возмущать. А що се ти, собачий сину, тут каламутиш берег мій?
2) Смутить, смутьянить, возмущать людей.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Нетяма, -ми, ж.
1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись.
2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська.
Похіпливий, похіпни́й, -а, -е. 1) Проворный, быстрый. Високого зросту, кощавий, похіпливий, жвавий.
2) Понятливый, быстро схватывающій, воспріимчивый. Похіпна дитина. Не похіпне якесь.
3) = похватний. Чарка — найпохіпніще діло.
Пужливий, -а, -е. Пугливый.
Титулування, -ня, с. Величаніе по титулу, титулованіе.
