Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гідний

Гідний, -а, -е = годний. Настели мі опанчу, бо я того гідна. Чуб. V. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГІДНИЙ"
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Гловень, -ня, м. = гловарь. Прил. у.
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus. Вх. Лем. 408.
Загру́ти, -ру́ю, -єш, гл. Закричать (о воронѣ). Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ, напечатанной Срезневскимъ. Закряче ворон, загрує, зашумує. Запор. Стар. І. 105.
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Похилисто нар. = похило.
Протинятися, -ня́юся, -єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Пхати, пхаю, -єш, гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. І. 11.
Ритися, риюся, -єшся, гл. Рыться, копаться. Кабан риється у хамло. Рудч. Ск. І. 24.
Супостат, -та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГІДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.