Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива.
Іменинник, -ка, м. Именинникъ.
Квашка, -ки, ж. Ум. отъ кваша.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати.
Прохопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Проснуться. Дитя ся прохопило.
2) Ошибиться, промахнуться.
3) Сказать то, чего не слѣдовало. Нехай Бог боронить! — прохопилась стара й сама не зоглядівшись.
Спобігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Несподіване лихо спобігло.
Стражник, -ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1.
Унапуски нар. На выпускѣ. штани́ носити внапуски. Носить панталоны не закладывая, ихъ въ голенища сапогъ.
