Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркота

Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота. Мет. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТА"
Зади́рга, -ги, зади́рка, -ки, ж. 1) Задоръ; ссора. Кіндрат на задиргу йде. Нволынск. у. 2) Заусеница. Камен. у. Ум. зади́рочка.
Залу́пчистий, -а, -е. О сапогѣ: съ отворачивающимся голенищемъ? Залупчисті чоботи. Гол. Од. 67.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Синюха, -хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Сотенство, -ва, с. Званіе сотника. Од отця до сина так сотенство і переходило. Кв. II. 52.
Сюра, -ри, ж. Сѣрый сердак. Вх. Зн. 68.
Упоринати, -наю, -єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати. Макс.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. К. Досв. 113. Славою його уславив, шаною його звеличив. К. Псал. 15.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега. Шух. I. 182. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.