Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуторити

Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТОРИТИ"
Библійний, -а, -е. Библейскій.
Бидляк, -ка, м. Бранное: скотъ, скотина.
Вивірити Cм. вивіряти.
Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
Гу́сень, -ці ж., соб. Гусеницы. Сарана окрила ввесь Єгипет, налізло гусені у поле. К. Псал. 241. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365.
Да́хто мѣст. Кто нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят.... МУЕ. ІІІ. 57.
Дріма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100.
Підстрибнути Cм. підстрибувати.
Позапоганювати, -нюю, -єш, гл. Загадить, осквернить (во множествѣ).
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.