Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуторити

Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТОРИТИ"
Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вороньок, -нька, м. = воронець 1. Пускається навздогін своїм баским бистроногим вороньком. Мир. ХРВ. 139.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Настоящий, -а, -е. = справжній. Настояща козачка. МВ.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Повниця, -ці, ж. Полный сосудъ. Вх. Зн. 50. Ум. повни́чка, повнонька, повночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Рк. Макс. Не пий, зятуню, першої повноньки. О. 1862. IV. 30. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібнішії слізоньками. Грин. III. 513. Чарочко — повночко, як мені до тебе пристати. Чуб. V. 1105.
Роговка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе. Гн. і. 78.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.