Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурма

Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. Cм. Юрма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРМА"
Акто́рка и актьо́рка, -ки, ж. Актриса. Желех. Чи не була вона в актьорках в театрі? Левиц. І. 465.
Валюша, -ші, ж. Сукновальня. Стор. II. 116.
Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Обурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. обуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни... столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.
Потемнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться темнѣе.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Подергать. 2) Очистить пеньку отъ кострики.
Телеграмист, -та, м. Телеграфистъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.