Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

густо

Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Ном. № 1368. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. Млак. 50. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Млак. 46. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ном. № 6608. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Чуб. І. 250. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Г. Барв. 158. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТО"
Бойниця, -ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Діткну́тись, -ну́ся, -нешся, гл. Дотронуться. Думаю собі: приступлю до неї, — не смію діткнутися ручки білої. Гол. І. 365.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Клевак, -ка, м. 1) Кирка для разбиванія глины. Радом. у. 2) Клыкъ (свиньи). Вх. Пч. І. 14.
Надгни́лий, -а, -е. Надгнившій. Желех.
Низов'я, -в'я́, с. Низовье. Ой попливли наші славні запорожці та по-над низов'ями широкими та глибокими, та по-над лиманами. Н. п.
Обсвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Сосонка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сосна. 2) Раст. а) Хвощъ, Equisetum. Вх. Пч. І. 10. б) Euphorbia Cyparissias L. ЗЮЗО. І. 122. в)болотяна. Hippuris vulgaris L. ЗЮЗО. І. 125. г)польова. Equisetum arvense L. ЗЮЗО. І. 121. 3) Узоръ въ вышиваньѣ. 4) рядовина в сосонки. Cм. рядовина 1. Вас. 165.
Чутіти, (-тію, -єш?), гл. = густи. Фр. (Желех.).
Штаґа, -ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.