Випитування, -ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.
Висинити Cм. висинювати.
Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що.
Турбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Безпокоить, утруждать. Не турбуй бо мене своїм проханням.
2) Безпокоиться, утруждаться. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує.
3) Волновать, возмущать. Бога прохали, щоб він моря не турбував.
Цоркотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Звенѣть, бренчать, брякать, звякать.
2) О тетеревѣ: кричать. Ґотур цоркотит.
Цюник, -ка, м.
1) = воробець тростяний. Cм. воробець 2.
2) Маленькая серебряная монета, выкапываемая въ землѣ.
Шпаченя, -няти, с. Скворецъ-птенецъ. Чоловік навідав гніздо шпаченят.
