Биньця, -ці, ж. Ум. отъ биня.
Гичка, -ки, ж.
1) Листва на огородныхъ растеніяхъ, ботва. Цибулина гичка.
2) Бумажная или шерстяная нитка навязываемая на руку, какъ симпатическое средство отъ ревматизма.
3) Качань кукурузы безъ зеренъ.
4) Верхняя часть завязаннаго мѣшка выше перевязи.
5) Иронич.: волосы. Ухопив його за гичку. Ум. гичечка.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина.
Пелена, -ни, ж.
1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила.
2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка.
Пуґачі, -чів, мн. = матаржин.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Трач, -ча, м.
1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски.
2) = трачевня.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ).
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня.